Пробите дно львівської юстиції?

Громадські та правозахисні активності
06.03.2018
Відкриті конкурси після Революції Гідності, зокрема до органів юстиції, привели у державну службу багато молодих і мотивованих людей не із системи, які були орієнтовані на результат, на ламання стереотипів і шаблонів.

Їх не цікавили хабарі, корупційні схеми та усталені теми – вони просто ефективно робили свою роботу, змінювали публічну службу дрібними, але впевненими кроками.

Натомість, такий хід подій багатьох не влаштовував – як окремі політичні, так і бізнесові середовища. Диваки не із системи були незручні, бо нічого і нікому не возили, завжди мали власну думку та державницьку позицію.

Пробитим дном і тріщиною системи стало призначення у вересні 2017 р. на посаду першого заступника львівської юстиції досить одіозного чиновника – багаторічного екс-начальника міської юстиції, 58-річного Романа Мазура.

Якими критеріями керувалась конкурсна комісія міністерства при здійсненні такого глобального «оновлення» – невідомо. Мабуть, вирішили повернути старі схеми. Зрештою, може він і насправді хороший як людина, але абсолютно неефективних як службовець. Як пан Мазур міг стати другою особою юстиції, якщо він навіть не спромігся елементарно ліквідувати міську юстицію як юридичну особу у 2016 році, будучи головою ліквідаційної комісії. Саме на ньому лежала відповідальність й по передачі архівів реєстраційних справ у сфері нерухомості міській раді. А там – непочатий край роботи для уповноважених органів.

Він майже місяць виконував повноваження керівника львівської юстиції. За цей час повернулись і вийшли з тривалих лікарняних одіозні кадри, які б давно мали бути звільнені загалом із державної служби.

Не менш дивною стала  публічна заява Мінюсту про неефективну роботу керівника львівської ДВС Ігора Вісьтака у сфері реалізації проекту «Чужих дітей не буває». Цікаво, що закон, який посилює відповідальність неплатників аліментів вступив у дію з 6 лютого 2018 р., у той час, коли чиновник ДВС цілий лютий хворів. А його звинуватили у неякісній організації роботи саме в цьому напрямку і саме за цей період.

Не буду вдаватись до оцінки роботи в сфері виконання судових рішень, бо вона загалом у динаміці була позитивною, хоча й багато питань залишаються відкритими. Але коли пригадати перше знесення АЗС, виплати коштів по заборгованій заробітній платі працівникам ЛАЗів, передачу автомобілів в зону АТО, то не кожен керівник іншої області може насправді похвалитись такими результатами. Зрештою, коли мова йде про звільнення відповідного керівника, то це б однозначно мало б робитись не так за формою і за змістом.

А може насправді справа зовсім в іншому? І результатів очікували теж інших?

Мабуть, спершу Мінюст мав би навести елементарний порядок в департаменті ДВС, звільнити весь керівний склад цього департаменту, зупинити корупційні теми і “воробйовщину”, а тоді нам всім розказувати…

Але якщо бути відвертим, послідовним і справедливим, то як тоді пояснити реально безглузді, юридично неграмотні та політично примітивні окремі кадрові призначення і звільнення?

http://gazeta.lviv.ua/2018/03/06/probite-dno-lvivskoyi-yusticiyi/